МИЗИ́НЕЦЬ, НЦЯ,
Мизи́нець, нця, м.
1) Мизинецъ, меньшой палець. Ой іскиньте золот перстень із мизинця пальця. Мет. 19.
2) Самый младшій ребенокъ. Ум. Мизи́нчик.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 422.
Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»
МИЗИ́НКА, КИ, →← МИЗЕРЯ́КА, КИ,